Get Adobe Flash player

Вхід на сайт

Статті

Практичні й науково-методичні рекомендації

(за матеріалами журналу «Воспитание школьника. Библиотека журнала»

 

Каргина З.А.Практическое пособие для педагога дополнительного образования.-М.:Школьная Пресса,2008.-96с.; Позашкілля.-№6(42), червень 2010.-79с.)

МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАНЯТТЯ

 

У СИСТЕМІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

План являє собою документ, в якому відбиті тема, концепція, зміст та результати конкретного навчального заняття.

Планування для кожного навчального заняття не є обов'язковим, але при проведенні відкритого заняття педагог обов'язково повинен скласти й надати комісії(колегам) його план.

 

Загальна структура плану заняття:

  • 1. Вступна частина:
  • назва дитячого об'єднання;
  • дата, час і місце проведення заняття;
  • номер і рік навчання навчальної групи;
  • прізвище, ім'я, по-батькові( повністю) педагога;
  • тема заняття.
  • 2. Концепція заняття, включаючи мету і завдання.
  • 3. Хід заняття:
  • короткий зміст й час теоретичної частини заняття;
  • завдання (зміст), етапи виконання й час практичної частини заняття;
  • підбиття підсумків заняття - прийоми роботи з дітьми й час.
  • 4. Засоби навчання - наглядні й роздаткові матеріали, інструменти й матеріали для виконання практичної роботи, література.
  • 5. Прогнозовані результати заняття.

Вимоги до концепції заняття:

  • у плані необхідно сформулювати 3 цілі в аспекті навчання, виховання, розвитку;
  • завдання мають відповідати цілям й відбивати зміст трьох взаємопов'язаних процесів, здійснюваних у ході заняття: навчання, виховання й розвитку.

Вимоги до прогнозованих результатів заняття: вони мають відбивати не лише «матеріальні» результати роботи з дітьми, але й ступінь дослідження поставлених цілей заняття.

 

Вимоги до заняття дитячого об'єднання й його аналізу

Грамотний аналіз заняття є умовою удосконалення навчальної діяльності дитячого об'єднання додаткової освіти й професійної діяльності педагога.

Аналіз навчального заняття повинен спиратися на такі принципи:

  • науковості;
  • єдності вимог;
  • доступності й оптимальності;
  • зворотності;
  • об'єктивності й доброзичливості;
  • доцільності

Можна виділити такі основні аспекти, від яких залежить успіх проведення заняття дитячого об'єднання й оцінка професіоналізму педагога:

  • 1) організація заняття;
  • 2) дидактична діяльність педагога;
  • 3) виховна діяльність педагога;
  • 4) професійно-особистісна характеристика( «портрет») педагога;
  • 5) характеристика навчальної групи( різні грані прояву дітей в діяльності)

 

Якість організації заняття у сукупності визначають:

  • стан документації дитячого об'єднання;
  • відповідність теми заняття освітній програмі й плану роботи дитячого об'єднання на навчальний рік;
  • відповідність організації заняття санітарно-гігієнічним вимогам;
  • врахування рівня працездатності дітей;
  • виконання правил техніки безпеки й охорони праці;
  • раціональність використання часу на занятті;
  • оптимальність обладнання й оснащення кабінету й навчального заняття;
  • організація ведення документації учнів.

 

Якість дидактичної діяльності педагога визначають:

  • опора на основі принципи дидактики;
  • оптимальність використовуваних методів навчання, їх відповідність логіці навчання, віку й розвитку дітей;
  • ефективність контролю педагога за навчальною діяльністю учнів;
  • об'єктивність оцінок їх діяльності;
  • ступінь технічної оснащеності заняття;
  • рівень методичного забезпечення заняття;
  • оптимальність використання технічних засобів і методичних матеріалів;
  • уміле використання зміни видів діяльності;
  • забезпечення зворотного зв'язку;
  • досягнення поставленої дидактичної мети заняття.

 

Якість виховуючої діяльності педагога на занятті визначають:

  • виховуючи спрямованість змісту заняття, наявність у ньому ідейної складової;
  • опора на основі принципів виховання;
  • вирішення завдань морального виховання;
  • ефективність формування у дітей працелюбності й трудових навичок;
  • використання педагогом можливостей заняття в професійній орієнтації й економічному вихованні дітей;
  • формування у дітей інтелектуальної культури, потреби в знаннях, пізнавальної активності;
  • реалізація завдань фізичного й гігієнічного виховання учнів;
  • забезпечення зв'язку заняття з життям країн и й самих учнів;
  • ступінь естетичного впливу змісту й організації завдання на учнів.

 

Професійно-особистісну характеристику ( «портрет») педагога складають:

  • знання ним навчального предмета, вільне володіння навчальним матеріалом;
  • його мовлення;
  • педагогічна культура й такт;
  • зовнішній вигляд педагога на занятті;
  • позиція педагога по відношенню до учнів;
  • стиль педагогічного керівництва;
  • ступінь впливу особи педагога на учнів.

 

Характеристику групи ( різні грані вияву· в діяльності) складають:

  • ступінь їх активності й працездатності на заняттях;
  • зацікавленість темою й змістом заняття;
  • сформованість у дітей навичок самостійної роботи;
  • виконання учнями поставлених навчальних завдань заняття;
  • комунікативна активність дітей;
  • сформованість навичок роботи з обладнанням та інструментами, навчально-методичними посібниками;
  • організованість й дисциплінованість учнів на занятті;
  • стиль відношення дітей до педагога й один до одного;
  • зовнішній вигляд дітей.

За наданою схемою може здійснюватися аналіз навчального заняття дитячого об'єднання. Вона може бути використана також як план бесіди з педагогом чи проведення ним самоаналізу.

 

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Підготовка заняття в навчальному кабінеті

Попередня підготовка педагога до заняття включає:

  • 1) визначення теми;
  • 2) продумування загального ходу заняття;
  • 3) продумування й відбір змісту теоретичної частини заняття;
  • 4) продумування й вибір методів теоретичної підготовки дітей;
  • 5) підбір методичних матеріалів з теми заняття;
  • 6) виконання практичної роботи;
  • 7) складання плану заняття ( при необхідності)

 

Підготовка заняття безпосередньо перед його початком включає:

  • прихід педагога не пізніше ніж за 10хвилин до його початку;
  • провітрювання навчального кабінету;
  • підготовка методичних матеріалів до занять;
  • перевірка й підготовка матеріалів та інструментів, необхідних для проведення заняття.

 

Підготовка та проведення підсумкових занять

Підсумкові заняття можуть проводитися:

  • по завершенню навчального року;
  • по завершенню півріччя чи навчальної чверті;
  • після вивчення великої навчальної теми чи розділу.

Зміст підсумкового заняття обов'язково має включати перевірку теоретичних знань дітей та їх практичної підготовки. Підготовка педагогом дітей до підсумкового заняття включає:

а) обговорення з дітьми значення підсумкових занять у цілісному навчальному процесі;

б) повідомлення дітям про дату, час і форму проведення підсумкового заняття( не менш ніж за тиждень до його проведення);

в) обговорення з учнями форми та критеріїв оцінки результатів заняття;

г) повідомлення дітям питань, тем, які необхідні до підсумкового заняття.

 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

Дата_________________________________

Група________________________________

Форма заходу_________________________

Мета заходу__________________________

Хто проводить________________________

Мета відвідування_____________________

 

ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ АНАЛІЗУ:

 

1.Аналіз готовності педагога(педагогічного колективу) до проведення виховного заходу:

*· постановка мети й завдань заходу; на виховання яких якостей учнів спрямовано захід;

* врахування рівня учнів під час визначення мети й завдань заходу;

* місце даного заходу в загальній системі виховної роботи.

 

2. Процес підготовки:

* спрямовуюча роль керівника ( педагога-організатора, керівника гуртка) у процесі підготовки заходу, тактична допомога учням.

* роль органів самоуправління під час підготовки й проведення заходу.

* забезпечення у процесі підготовки об'єднаної, злагодженої роботи колективу, формування співробітництва, взаємодопомоги, вимогливості.

* організація діяльності учнів ( вихованців): уточнення обов'язків й повноважень кожного учня ( вихованця0 й установлення конкретних термінів виконання конкретних завдань

 

3. Проведення заходу:

* організація.

* місце проведення, оформлення приміщення, обладнання, використання наочності, технічних засобів навчання.

* своєчасність початку й організованість проведення.

* дотримання регламенту,· доцільність його використання.

* участь представників громадськості, батьків у проведенні заходу; ефективність їх участі.

* дотримання під час заходу санітарно-гігієнічних вимог, правил пожежної безпеки, техніки безпеки.

* попередження перевтоми та врахування особливостей фізичного розвитку учнів ( вихованців)

* дисципліна

* зміст:

1) цілеспрямованість; чи доведено мету до учнів ( вихованців)

2)· зв'язок з життям класу, школи, району, міста

3)

·використання під час проведення заходу питань, які хвилюють учнів

4) врахування вікових та індивідуальних особливостей

5) емоційна насиченість заходу

6) вплив на розширення ерудиції учнів, на розвиток пізнавальних інтересів

 

Методика проведення:

  • 1) чи оптимально вибрана форма проведення ( бесіда, лекція, конференція, конкурс)
  • 2) роль класного керівника ( педагога-організатора, керівника гуртка) у проведенні заходу, його педагогічна майстерність
  • 3) наявність елементів обговорення, відкритого обміну думками у процесі заходу
  • 4) рівень самостійності учнів в обговоренні проблем

 

4. Результати:

* досягнення педагогом поставлених· мети й завдань даного заходу

* виконання плану заходів

* аналіз відношення учнів до змісту заходу, рівень їх активності.

* був захід цілеспрямованою системою чи набором різних, не поєднаних між собою частин?

* що вдалося краще, що гірше? цікаві знахідки педагога.

 

5. Загальні висновки.

 

6. Рекомендації

Під час заходу заступнику директора бажано занотовувати висновки у книзі внутрішнього контролю